За офіційними даними ООН, Україна стала однією з найбільших гуманітарних криз у світі після Другої світової війни. Поряд із мільйонами українців, які виїхали за кордон, усередині країни залишається величезна та часто невидима для широкого загалу проблема — внутрішнє переміщення. Станом на 2024 рік понад 5 мільйонів людей залишаються внутрішньо переміщеними особами (ВПО) у межах самої України.
"Вимушені переселенці — це не статистика. Кожне число за нею — це зруйнований будинок, загублена робота, розірвана родина", — Маттіас Шмале, колишній директор МКЧХ в Україні.
Хто такі ВПО в Україні
Портрет внутрішньо переміщеної особи в Україні — це не абстрактний образ біженця. Це:
- Вчителька з Маріуполя, яка тепер викладає у школі Хмельницького
- Пенсіонер із Херсонщини, який живе у родича у Полтаві
- Молода родина з Луганщини, яка відбудовує своє життя у Львові
- Підприємець із Донецька, що перемістив свій бізнес до Вінниці
Масштаб і географія переміщення
Найбільша кількість ВПО зосереджена у Дніпропетровській, Харківській, Полтавській областях
Львівська область прийняла сотні тисяч переселенців із сходу та півдня
Близько 30% ВПО — це люди пенсійного віку
Майже 40% переміщених сімей мають дітей шкільного віку
Понад 60% ВПО повідомляють про проблеми з пошуком постійного житла
Інтеграція чи ізоляція
Питання соціальної інтеграції переселенців є одним із найбільш дискусійних у сучасному українському суспільстві. З одного боку, переважна більшість місцевих громад демонструє щирість та відкритість. З іншого — в окремих регіонах фіксуються прояви напруги: конкуренція за робочі місця, відмінність культурних звичок, мовні непорозуміння.
Соціолог Ірина Бекешкіна зазначала:
"Суспільству потрібен час, щоб переварити такі масштабні переміщення. Важливо, що ми говоримо про це відкрито, а не замовчуємо".
Діти як найвразливіша група
Особливо гостро стоїть питання дітей-переселенців. Зміна школи, втрата друзів, психологічна травма від побаченого — все це залишає глибокий слід. Дослідження ЮНІСЕФ вказують на те, що значна частина дітей ВПО має ознаки посттравматичного стресового розладу та потребує спеціалізованої психологічної допомоги.
Попри колосальні труднощі, в українському суспільстві продовжує панувати дух взаємодопомоги. Ця криза — одне з найскладніших випробувань для країни, але водночас і потужний стимул для формування більш згуртованого та солідарного суспільства.
